На початку хочемо вибачитись перед паном Доктором за дрібні злосливості і фельєтонізми. Ми, як люди з-поза наукових середовищ, не знавці делікатності. Ми хочемо, щоб тексти були серйозні по суті, але по формі далекі від сухих наукових текстів.
Недавно ми опублікували переклад “Комунікату” - документ з офіціальною позицією бандерівського крила ОУН. В цьому Комунікаті бандерівці засуджують різанину на Волині, вказують на агентуру і на провокаторів — на німців і більшовиків — як тих, що призвели до трагедії. Також вони пишуть про співпрацю поляків з німцями і більшовиками, а також про польсько-українське минуле, як про фактори, що сприяли цій трагедії: Комунікат
Постфактум могли собі пропагандистськи засуджувати. Але перед цим цю різню організували. В світлі встановленого польськими істориками і звичайної логіки відомих нам фактів це не підлягає сумніву.
Другий коментар:
Прошу прочитати лист Тараса Бульби-Боровця до Крайового Проводу ОУН Б від 25 березня 1943 р. Бульба вже тоді засудив антипольську акцію бандерівців.
Мирослав Шумило Facebook, 10 січня 2020 року
Прохання пана Доктора для нас наказ. Ми цей наказ виконали набагато раніше, ніж пан Доктор його видав. Найсмачніші антибандерівські родзинки можна виколупати з інших текстів Бульби. Але якщо пан Доктор почав з цього листу, то й ми почнемо з нього. Фрагмент листу від 25 березня, який нас цікавить, звучить так:
Останні події, викликані Організацією в терені нас дуже зди-вували. Так, явна боротьба з німцями формі розбивання адмі-ністративних осередків, як нагла і гарячкова акція проти біль-шовиків без відповідної підготовки поза малими фрагметар- ними ефектами більше нічого нам не принесе. І до того ці ефекти дорого нам коштують. Наше здивування було тим більше, що досі Організація в цих справах вела дуже розважну політику. Завданням нашої партизанки є бути чинником тільки контртерору, а не загальної диверсії, як це роблять більшовики. Закіль стоїть твердий фронт окупанта і ми не маємо можливості запровадити в розбитих осередках своєї влади, не можна самими збільшувати анархії, а навпаки, треба її поборювати. Наша партизанка мусить бути якнайменше чисельно, але зате добре підготовлена і сильна якостево.
Польське питання.
На згаданій нашій нараді 21.1.1948 р. ця справа була всебічно обговорена. Тимчасом, замість дотримуватися устійненої тактики, Організація в останніх днях відкрила для українців ще один фронт — польський. Пішли в рух сокири, віхоть. Вирубуються та вивішуються цілі родини і випалюються польські оселі. "Сокирники" вирубують та вивішують ганебно безборонних жінок і дітей, а польський боєвий актив поховався по лісах і організується в контрударні банди, які починають відплатні акції на українському населенні. Поле їх діяльності куди більше від нашого. Отже, такою роботою українці тільки роблять послугу для СД раз, а по-друге, представляють себе в очах світу як варварів.
Треба рахуватися з фактом, що цю війну, напевно, виграє знов Англія, і таких панів "сокирників" та вішателів з паліями потрак- тує як агентурних слуг гітлерівського людожерства, а не чесних борців за свою волю і людей з державного будівництва. Держави будуються завойовницькими, або визвольними походами фрон-тової боротьба а не варварськими методами масакри навіть во-рожого безборонного населення. Польська загроза для нас — одна з найменших, і ми можемо зовсім сміло відложити боротьбу з Польщею на останній план. Коли ми сьогодні так гостро висту-паємо проти варварських методів, які німці стосують проти нас, то чим же ми пояснимо перед культурним світом такі ж самі свої "подвиги".
Пропозиції Тараса Бульби-Боровця Крайовому Проводу ОУН(б) щодо об’єднавчих акцій - 25 березня 1943 року
Професор Гжегож Мотика в книзі “Волинь ‘43” зацитував Бульбу від слів “Організація в останніх днях відкрила...”.
Він почав цитувати з середини речення і обірвав на середині речення, де-не-де вставляючи пропуски […]. Підкреслені слова вирізав.
Як Вам здається пане Докторе, чому?
Може хотів зберегти трохи місця в книзі “Волинь ‘43”, в якій ХОРВАТСЬКИМ УСТАШАМ (sic!!!) він присвятив 40 сторінок, КВАСНЕВСЬКОМУ, КУЧМІ і схожим темам — 50 сторінок, а подіям, які розгорілись в 1943 році на Волині і південному Поліссі — 20 сторінок, що складає 7% цієї монументальної праці, виданої під маркетинговим заголовком “Волинь ‘43”?
Зацитоване висловлювання Тараса Бульби — одна з кількох родзинок, які спеціалісти з “історичної політики” виколупали з текстів Бульби — можна розуміти по-різному. Про те, ким були сокирники, напишемо в наступній серії. Висловлювання Тараса Бульби рідко містять конкретику. Часто вони дуже двозначні, повні перебільшень і зазвичай дуже критичні щодо політичних опонентів. Політичними опонентами були бандерівці. Бандерівці звинувачували Бульбу в брехні, а Бульба не залишав сухої нитки на бандерівцях. Як завжди в політиці... Чим менше на Волині проливалось польської крові, тим сміливіше і однозначніше Бульба звинувачував бандерівців у вбивствах національних меншин. Апогей звинувачень припадає на листопад 1943. Тоді кількість польських жертв впала майже до нуля — це був найменш кривавий місяць для поляків від початку вибуху повстання. Про це напишемо в наступних серіях.
Бульба також дуже погано писав про поляків. Більше про погляди Бульби розповідає його книга “Армія без держави”. Там він ясно каже, що було, на його думку, причиною польсько-українського конфлікту на Поліссі і Волині.
Тісна совєтсько-польська співпраця в німецькому запіллі була загальновідома ще весною 1943 року. Це особливо відчувало наше національне підпілля, коли большевики оголосили нам офіційну війну. Вони почали масово мобілізовувати в свої партизанські відділи поляків, які разом з росіянами одверто почали воювати всіма засобами проти нас.
По польських селах і хуторах большевицька партизанка знайшла вірного союзника, що дав їй притулок, харчі, зв’язкові та передавальні пункти і засоби транспорту. А по квартирах польських мешканців у містах большевики мали явочні квартири та кур’єрів і шпигунів для совєтської розвідки від поляків. Тісна совєтсько-польська співпраця в німецькому запіллі була загальновідома ще весною 1943 року. Це особливо відчувало наше національне підпілля, коли большевики оголосили нам офіційну війну. Вони почали масово мобілізовувати в свої партизанські відділи поляків, які разом з росіянами одверто почали воювати всіма засобами проти нас. У польських селах большевицькі партизани заводили своє засилля, де місцеве населення давало їм всесторонню допомогу замість того, щоб обмежуватися вимушеною ввічливістю, як це роблять, звичайно, всі люди в подібних ситуаціях. Поляки все це робили з ентузіязмом, бо СССР воював проти окупанта Польщі — Гітлера. Що буде завтра — ніхто з поляків не думав. Треба припускати, що й польський уряд в Лондоні мало думав про це, бо всі ці люди діяли у згоді з його директивами. Жахливі наслідки згаданої совєтсько-польської співпраці дуже тяжко відчувало на собі все населення України. За допомогою поляків Москва почала посилено здійснювати в Україні ту програму, яку пропонував Лукін нам. Ми не бачили жодної користи з тої програми для України, бо ясно усвідомлювали, що вона означає море крови для української нації на користь міжнароднього марксо-большевицького комунізму та російського імперіялізму. Поляків так само, як і росіян, доля населення України (а може, і їх власного) зовсім не турбувала. Вони пильнували свою окрему політичну ціль: руками західніх союзників та СССР знищити Німеччину, а руками росіян та німців знищити національно-визвольний рух України, щоб мати змогу знову окупувати Західню Україну
Отаман Тарас Бульба-Боровець - АРМІЯ БЕЗ ДЕРЖАВИ
Спроби переговорів: УПА — Польське підпілля.- стор. 246.
Зацитоване висловлювання Тараса Бульби — одна з кількох родзинок, які спеціалісти з “історичної політики” виколупали з текстів Бульби — можна розуміти по-різному. Про те, ким були сокирники, напишемо в наступній серії. Висловлювання Тараса Бульби рідко містять конкретику. Часто вони дуже двозначні, повні перебільшень і зазвичай дуже критичні щодо політичних опонентів. Політичними опонентами були бандерівці. Бандерівці звинувачували Бульбу в брехні, а Бульба не залишав сухої нитки на бандерівцях. Як завжди в політиці... Чим менше на Волині проливалось польської крові, тим сміливіше і однозначніше Бульба звинувачував бандерівців у вбивствах національних меншин. Апогей звинувачень припадає на листопад 1943. Тоді кількість польських жертв впала майже до нуля — це був найменш кривавий місяць для поляків від початку вибуху повстання. Про це напишемо в наступних серіях.
Асиметрія Бульби — 10:1 для поляків
На завершення першої серії нашого серіалу напишемо ще одну цитату Бульби:Весною і літом 1943 року Україна, а особливо Полісся і Волинь, не набагато відрізняються від описів пекла "Божественної комедії" Данте. Куди не глянь - незгасаючий блиск. До "революції" партизанів М. Лебедя втрутились більшовики. Однієї ночі лебедівці (так Боровець називав бандерівців) вогнем і мечем крають польські села. На протязі дня німці з польською поліцією карають за це п'ять українських сіл. На наступний день більшовики і поляки за це саме спалюють ще п'ять українських сіл, вбиваючи людей, що тікали в ліси.
Тарас Бульба-Боровець
- "Армія без Держави", стор. 254.
За одне польське село, покаране лебедівцями, 10 спалених поляками разом з німцями і більшовиками українських сіл. Очевидне перебільшення, але саме такий був стиль Бульби і на це треба робити поправку. Пане Докторе! Напевно тепер Ви захочете засудити Тараса Бульбу за запровадження “Хибної асиметрії” 10:1. Але як можна засудити когось, на кого самі посилаєтесь? Важке питання...
В наступній серії пояснимо, ким були сокирники, про яких пише Тарас Бульба.
Далі буде.
Команда “Добродій”
Коментарі
Дописати коментар