Ще один “віночок дітей” - перфідність чи дурість Доктор Люсі?

”Спочатку заволодій емоціями того, ким хочеш маніпулювати. Нехай з цілого серця прагне, щоб брехня, яку йому підсовуєш, було правдою”. 

На фото доктор Люцина Кулінська, тобто “Ісакович з косою”

Фотографія, як і відеозаписи — це один з найефективніших засобів для управління суспільною свідомістю. Фотографії мертвих дітей (не має значення — справжні чи ні) прзводять до того, що здоровий глузд вимикається, а вмикаються емоції. Жахливі фото вдираються в нашу пам’ять набагато легше, ніж дати чи опис подій. Жахливі фото впливають на нашу підсвідомість.

- І напевно декому саме про це йдеться. Пропагандистські кампанії як комуністичні, так і нацистські або “кресові”, тобто просто московські, спирались і спираються саме на описані вище очевидні психологічні механізми.

Саме тому “кресов’яки” так охоче використовують фотографії. І їм не важливо, хто насправді на цих фото. Головне, вже з самого початку заволодіти емоціями читача і тоді він стане податливим на дезінформацію.

Найкращий приклад фотографічної фальшивки, яку досі використовують “кресов’яки” у пропагандистській, а радше в психологічній війні, мета якої — підживлення польсько-українського конфлікту — це сумнозвісний “віночок дітей”. Ця фотографія з’явилась, серед іншого, на обкладинці книги такого собі Александра Кормана, але також на обкладинці книги Люцини Кулінської!

Цю фотографію зробили в 20-х роках ХХ століття. На ній зображені діти, вбиті психічно хворою циганкою. Сьогодні це загальновідомо. Чи “віночок дітей” - це виняток? Випадкова неточність? Помилка?

Ні! Це радше правило. Це просто найбільш відома з кількох десятків фальшифих фотографій, які використовують для підігрівання емоцій на польсько-українському стику.

Сьогодні займемося черговою, ще маловідомою фальшивкою. Займемось скандалом не менш шокуючим, ніж сумнозвісний “віночок”. Займемось фотографією, яку сьогодні дуже інтенсивно поширюють “кресов’яки”.

”Зірочка”

Ця фотографія з’являється останнім часом з описами, кілька з яких для прикладу покажемо нижче.

Просимо також звернути увагу на коментарі — вони свідчать про те, що поставлена мета досягнута.

У попередні роки це фото інтенсивно пропагували “великі друзі Польщі”, які ведуть сторінку pl.sputnik:

Ця фотографія раніше кружляла по російському інтернету, особливо інтенсивно, звичайно, на початку московської агресії в Україні:

Часом можна було зустріти модифікацію інформації про походження фотогорафії і про обставини, за яких її зроблено. Наприклад, тут хлопця називають білорусом, якого у 1943 році у Білорусі вбив Роман Шухевич:

Але зазвичай чи в “польській” історичній пропаганді, чи в російських антиукраїнських текстах фотографія має представляти невинну польську дитину, вбите “бандерівськими злочинцями”.

Перший раз цю фотографію ми побачили на обкладинці книги посткомуністичних “шукачів правди” - Щепана Сєкєркі і Генрика Команського, книга яких поряд з книгою Сємашків є “Біблією” для “кресових” кіл. Сємашки займались Волинню, а Команський з Сєкєркою зайнялись Галичиною. Сєкєрка, між іншим, як бігато “кресов’яків”, був солдатом Винищувальних батальйонів НКВС.

У книзі Команського і Сєкєрки на другій сторінці є інформація про фотографію на обкладинці:

А в описі села Лапшин знаходимо більше деталей:

І “віночок дітей”, і “дитину з зіркою” на обкладинках свої книг розмістила згадана вище доктор Люцина Кулінська, тобто “Ісакович з косою”. Питання залишається відкритим — чи це наслідок величезної дурості, незнання і нефаховості пані “історички”, чи свідоме використання фальшивок у брудній психологічній боротьбі:

Під час читання книги з фотографією вбитого хлопця на обкладинці, хлопця з п’ятикутною зіркою на чолі, мало кому прийде в голову, що авторка використала підступну фальсифікацію. Адже Кулінська “доктор гуманітарних наук у сфері історії” - це людина, яка “бореться за правду”...

Якою є правда?

Цю фотографію зробили у 1943 році, справді в Україні, але в містечку Бердянськ (на той час Осипенко). Нижче розміщена фотографія, на якій зображена родина українців (або росіян, які жили в Україні), яка, за версією російських джерел, була вбита німцями 16 вересня 1943 року. Внизу фотографії біля самого краю кадру видно ту ж саму дитину з вирізаною (чи намальованою?) радянською зіркою на чолі.

Це не єдиний доказ — це один з багатьох доказів. Нижче наведена пропагандистська листівка 1943 року, яка закликала солдатів Червоної Армії до помсти на вбивцях радянських дітей:

Тіло дитини (сфотографоване під мінімально іншим кутом) було показане у фільмі, змонтованому у 1976 році. Вбитий хлопчик з’являється на 9:52 хвилині:

Якщо попри все хтось ще має сумніви і не переконаний щодо реального датування фотографії, покажемо дві радянські газети з часів війни, датовані відповідно 11 і 26 жовтня 1943 року:

В обох є інформація про страшний злочин, який скоїли німці в містечку Бердянськ (тоді Осипенко) і в обох випадках репродуковано ту саму фотографію:

В коротких замітках під фото в обох газетах написано точно те саме:

Звірства німців в м. Осипенко (Бердянську)

На фото: Розстріляна німцями при відступі сім’я Шевцових (Інтернаціональна вулиця дім 22). На пердньому плані п’ятирічний Віктор Шевцов, на чолі якого німці, після того, як його застрелили, вирізали п’ятиконечну зірку.

 

Газету “Колгоспна трибуна”, в якій розміщено фотографію вбитого хлопця з коротким текстом про німецький злочин можна подивитись за цією адресою (сторінка 4):

  https://cbs-bboldino.nnov.muzkult.ru/media/2020/01/27/1250318364/_63-4_11_noyabrya.pdf?fbclid=IwAR3_CDFs5rroC8PiKW4zUu62ekiq3rwJ7p9oxx7ckmX4xj4EF091x8bXahw

Друга газета недоступна в Інтернеті, у нас є лише її скан.

На завершення кілька риторичних питань:

• Чи середовища, які “борються за правду”, будуть далі використовувати цю фотографію, як “доказ українського злочину”?

• Чи всі ті, зто її досі використовував, напишуть скромно: “вибачте, мене обдурили”?

• Чи в майбутньому вони будуть обережніше ставитись до ймовірних доказів злочину?

• Які насправді моральні і професійні кваліфікації “істориків”, які підживлюють польсько-українську ненависть за допомогою фальсифікацій?

• Чого вартий історик, який нездатний верифікувати правдивість фотографії? Чого вартий історик, який умисно поширює фальшивки?

Ймовірно на жодне з цих питань “кресові” кола не дадуть відповіді. Адже їм не йдеться про правду. І не про правду йшлося Сєкєрці з Команським і Кулінській, коли вони розміщували цю фотографію на обкладинці своїх книг. 

Черговий “віночок дітей” - один з багатьох “віночків дітей”...

Для всіх них фотографія цього бідного хлопця — лише елемент пропагандистської війни проти України, в союзі з Москвою.

Чи лише проти України? Проти Польщі теж.

                                                                               Команда Добродій