 |
На фотографіях вище* зображено цвинтар в селі В’язівниця, а саме клаптик землі без пам’ятників. Саме тут поховані 13 чи 14 осіб — українців, вбитих місцевими поляками. У списку жертв, складеному через кілька днів після вбивства, було 13 осіб. Наочні свідки тих подій О. Васюта та А. Піскож (дивом вціліли) у своїх спогадах розповідали, що в цьому місці поховано не 13, а 14 мешканців села.
У Польщі всі знають про напад УПА на В’язівницю 17 квітня 1945 року. ІНП називає цей напад однозначно “геноцидом”. Але про те, що раніше була трагічна ніч з 1 на 2 квітня 1945 р. майже ніхто не пам’ятає, а вже точно не хоче пам’ятати польський ІНП.
В рапорті про результати і припинення слідства щодо злочину у В’язівниці за 2009 рік нема жодного слова про вбивство сусідів українців місцевими поляками.Документ називається:
Інформація про діяльність Інституту Національної Пам’яті — Комісія Переслідування Злочинів проти Польського Народу за період 1 січня 2008 р. - 31 грудня 2008 р.
В документі є додаток, в якому містяться результати слідств регіональних відділів ІНП.
На с. 36 додатку написано:
8. Регіональна Комісія Переслідування Злочинів проти Польського Народу в Жешуві.
Підпункт: Злочини проти людяності — Інформація про результати слідства щодо злочину у В’язівниці.
Ще раз підкреслюємо:
- в цьому документі нема жодного слова про злочин, вчинений в ніч з 1 на 2 квітня. Це можна перевірити за цією адресою:
На с. 36 додатку написано:
8. Регіональна Комісія Переслідування Злочинів проти Польського Народу в Жешуві.
Підпункт: Злочини проти людяності — Інформація про результати слідства щодо злочину у В’язівниці.
Ще раз підкреслюємо:
- в цьому документі нема жодного слова про злочин, вчинений в ніч з 1 на 2 квітня. Це можна перевірити за цією адресою:
http://orka.sejm.gov.pl/Druki6ka.nsf/druk?OpenAgent&1864
Незручна “деталь” чи “дрібничка”, яка не має для прокурорів ІНП жодного значення...
Незручна “деталь” чи “дрібничка”, яка не має для прокурорів ІНП жодного значення...
Однак повернемось до цвинтаря...
У цьому місці немає навіть хреста, вже не згадуючи про меморіальну дошку. І напевно ніколи не буде, бо таке вшанування одночасно поставило б хрест на офіційній версії щодо В’язівниці...17 квітня під час нападу УПА в селі захищались озброєні люди — солдати НВП (згідно польських джерел - 28 осіб), працівники МО, солдати польських підпільних структур, озброєні місцеві поляки. Невинні цивільні жертви були (тільки в одному спаленому будинку задихнулись близько 30 осіб, які сховались у підвалі) — це неспростовний факт.
Але це була передовсім битва між ворогуючими збройними силами, відділи УПА відступили з досить великими втратами (кільканадцять загиблих) — тобто напад був невдалим. Ціллю нападу не було цивільне населення, а озброєні польські відділи, які стаціонували в селі і тероризували навколишнє цивільне населення української національності.
А трагічні події вночі з 1 на 2 квітня не були боротьбою, вбито невинних цивільних людей, які навіть не захищались — це не були випадкові чи непередбачені жертви польсько-українського конфлікту.
До них прийшли, щоб їх вбити, тільки за те, що вони були українцями!
Отже, як це було?
- Католицький ксьондз Юзеф Місь під час недільного богослужіння перед злочином не сказав своїм парафіянам: “Скільки ще будемо терпіти тих кабанів” (Інформація походить зі спогадів О. Васюти)
- Місцеві поляки з Мєчиславом Гліняком на чолі не напали в ночі на фільварок, де ночували кілька українських родин? Тоді не вбили 13-14 українців?
- Список осіб, яким досі не поставили меморіальну дошку у В’язівниці:
Гуш Адам — 28 роківМіл Антоній — 35 років
Міл Юзефа — 28 років
Міл Ярослава — 10 років
Міл Роман — 7 років
Міл Андрій — 8 років
Піскож Гжегож — 50 років
Піскор Іван — 30 років
Пука Іван — 60 років
Пука Роман — 14 років
Васюта Міхал - -32 роки
Заставна Наталія — 18 років
Вони не були по-звірячому вбиті своїми сусідами?
Міл Юзефа — 28 років
Міл Ярослава — 10 років
Міл Роман — 7 років
Міл Андрій — 8 років
Піскож Гжегож — 50 років
Піскор Іван — 30 років
Пука Іван — 60 років
Пука Роман — 14 років
Васюта Міхал - -32 роки
Заставна Наталія — 18 років
Вони не були по-звірячому вбиті своїми сусідами?
- 17 квітня був “геноцид”, а вночі з 1 на 2 квітня “геноциду” не було?
- Про інші злочини деяких поляків з В’язівниці до 17 квітня краще не пам’ятати?
З одного боку “геноцид”, з іншого - “превентивна акція” чи “виправдана відплата”? Відплата за що? Відплата кому?
Відплата 1 квітня за “геноцид” 17 квітня?
А може 1 квітня був “геноцид”, а 17 квітня “виправдана відплата”?
А може по обидва боки були злочини і “відплати”, “превентивні акції”, “помсти” чи навіть дії з ознаками геноциду? Може спіраль ненависті накручувалась задовго до ІІ світової війни? Може цю спіраль додатково накручували сили, ворожі Польщі і Україні?
Незалежно від того, хто почав і хто більше винний, незалежно від того, хто більш правий, треба було б заради спільного добра і відповідно до фактів врешті-решт визнати, що обидві сторони наробили дуже багато поганого...
Без торгів і випоминання, без закидів і звинувачень — з обох боків є дуже багато справедливих претензій. З обох боків була героїчна боротьба за волю і незалежність, а при цьому була підлість і злочини. З обох боків були герої і злочинці.
Чи вийдемо колись із замкнутого кола взаємних звинувачень?
Чи вже завжди повинні будемо показувати польському ІНП, що він маніпулює, обманює, бреше і замовчує?
Незалежно від того, хто почав і хто більше винний, незалежно від того, хто більш правий, треба було б заради спільного добра і відповідно до фактів врешті-решт визнати, що обидві сторони наробили дуже багато поганого...
Без торгів і випоминання, без закидів і звинувачень — з обох боків є дуже багато справедливих претензій. З обох боків була героїчна боротьба за волю і незалежність, а при цьому була підлість і злочини. З обох боків були герої і злочинці.
Чи вийдемо колись із замкнутого кола взаємних звинувачень?
Чи вже завжди повинні будемо показувати польському ІНП, що він маніпулює, обманює, бреше і замовчує?
Коментарі
Дописати коментар