До пані Маршалок Малгожати Марії Госієвської

 


28 лютого 2021 року. Малгожата Марія Госієвська виголосила в Гуті Пєняцькій таку промову:

 

Шановне панство. 

Гута Пеняцька — це місце конкретного, кривавого злочину, але дня нас поляків вона ще й символ. 

Саме тут 77 років тому — 28 лютого 1944 року поліційні формування, які складались з українців і управлялись німцями, вбили понад вісімсот чоловік. І що важливо підреслити, незважаючи на обставин — ніщо не може виправдати вбивство невинних: старих, жінок, дітей... І ніщо не виправдовує жорстокості... Навіть боротьба за свободу власної Батьківщини не дає морального права на такі дії. 

Часто чую заклик від українських друзів, які бажають якнайкраще польсько-українським стосункам: “Залишмо історію історикам” - Не можу з цим погодитись. Історична пам’ять — це фундамент національної ідентичності — вона занадто важлива, щоб залишити її різним ідейним популістам, які шукають дешевих оплесків. Особисто я надто серйозно ставлюсь до наших взаємних відносин, щоб залишити за собою недомовки. 

Гута Пеняцька — це символ смерті моїх співвітчизників, вбитих українськими інтегральними націоналістами на території південно-східних воєводств ІІ РП. Вона також є символом багатовікової присутності поляків на цій землі. Так, поляки були тут меншістю але численною меншістю і такою, що жила тут впродовж століть, вони не були “окупантами” чи “колонізаторами”. Сьогодні в Україні використовують певне поняття щодо кримських татар, називаючи їх “корінним” населенням — Прошу панства! Тут, в цьому закутку України, поляки також були “корінним” населенням. І це не означає піддавання під сумнів територіальної цілісності нинішньої України — це заклик до справедливості і правди. 

Шановне панство, Польща дала і продовжує давати докази повної підтримки України щодо російської агресії. Річпосполита належить до вузького кола держав, на які Україна може розраховувати, незважаючи на політичні зміни в наших країнах. 

Шановне панство, я хочу міцно підкреслити, що Незалежна Україна, як частина західного світу, важлива для Польщі. Але ми сподіваємось на повагу до нашої вражливості, ми чекаємо видачі дозволу на пошукові роботи в Гуті Пеняцькій, а також в Куклах, Польській Горі (Костюхнювці), Станіслувці, Малих Голобах, Тинному. 

Незважаючи на їх результат, ми пам’ятаємо, що в той час, коли гинули жертви Гути Пеняцької, в ІІ Пльському Корпусі, який боровся в Італії було кілька сотень українців. У цьому ж 1944 році, борючись в польських рядах, загинуло троє братів Федоронько: Олександр, В’ячеслав і Орест. Їх батько Шимон — православний капелан війська польського, був вбитий совєтами за 4 роки до цього... в Катині. Ми не забудемо героїчності гуцульського полку у вересні 1939 року. Ми також ретельно збираємо інформацію про тих українців, які, ризикуючи, а часом і жертвуючи своїм життям, допомагали сусідам-полякам під час трагічних подій, які ми тут і тепер згадуємо. Ні - ми не звинувачуємо Україну. Ми оцінюємо лише інтегральний націоналізм. 

В Україні часто говорять про "третю сторону", яка підживлює польсько-українські історичні ресентименти. Не забуваємо, що ця "третя сторона" також була тут у 1944 році. Вона була у двох формах: німецькі командири українських відділів СС та радянські партизани, акції яких спровокували напад на Гуту Пєняцьку - їх командиром був (як ми сьогодні знаємо) полковник НКВС. Згідно з влучною тезою одного сучасного історика, два тоталітаризми (коричневий і червоний), розв'язуючи оргію геноциду на територіях між Німеччиною та Росією, штовхали людей до найгіршого і використовували найгірші інстинкти для своїх цілей. 

Я віце-спікер польського сейму, але я також пишаюся тим, що отримала орден св. Ольги. З цієї перспективи, з наднаціонального партикуляризму, я закликаю відокремити героїв від злочинців! І прошу про пам’ять, молитву та хрести на могилах. Зі свого боку, я обіцяю, що не забуду про українські хрести в Польщі.

 

Мої питання до Пані віце-спікера Малгожати Марії Госєвської.


Шановна Пані Ввіце-спікер! Вважаю, що польськими політиками повинні бути лише правдомовні, чесні і відповідальні люди.


Я вважаю, що правдомовна і відповідальна людина висловлюється на історичні теми лише тоді, коли має грунтовні історичні знання.


Як Поляк і як виборець Права і Справедливості я б хотів далі вважати Вас відповідальною і чесною людиною. Дуже прошу Вас відповісти на кілька питань. Детальні і грунтовні відповіді на ці питання, відповіді на основі історичних знань зміцнять мою дещо розхитану віру в Вашу чесність та відповідальність.


Ще раз підкреслюю, що прошу про детальні відповіді, як доказ того, що Ви маєте достовірні знання про події в Гуті Пеняцькій. Прошу послатись на найстаріші, відомі Вам джерела, а не скидати відповідальність за свої слова на “спеціалістів” з ІНП чи на Гжегожа Мотику, Едварда Пруса чи радянські газети вісімдесятих років ХХ століття. Тому що кожен сам відповідає за свої слова, навіть тоді, коли лише повторює те, що хтось інший раніше написав чи сказав.


1.
Прошу написати, яка на Вашу думку була приблизна чисельність сил, що здійснювали пацифікацію Гути Пеняцької? Прошу вказати джерела Ваших знань на цю тему.


2.
На якій підставі Ви пов’язуєте пацифікацію Гути Пеняцької з боротьбою за незалежність будь чиєї Батьківщини? Чи участь поляків, наприклад, “гранатових поліціянтів” в німецьких злочинах проти польського та українського населення асоціюється у Вас з боротьбою польського народу за незалежність?


3.
Прошу написати, які приблизно були пропорції між кількістю німців, які брали участь в пацифікації Гути Пеняцької, і кількістю українців, що брали участь в цій пацифікації? Прошу вказати джерела Ваших знань на цю тему?


4.
Чи розділяєте Ви думку, що в пацифікації Гути Пеняцької брали участь відділи Української Повстанської Армії? Якщо так, то з яких джерел у Вас інформація на цю тему?


5.
Що на Вашу думку було причиною рішення німців пацифікувати Гуту Пеняцьку?


6.
Чи на Вашу думку до українців, які допомагали совєтам, німці ставились лагідніше, ніж до поляків, які робили те саме? Якщо ні, то яке відношення до пацифікації Гути Пеняцької мають Ваші зауваження про поляків, як про “корінне населення”?
І додаткове прохання, не пов’язане з Гутою Пеняцькою, а зі змістом Вашої промови. Прошу пояснити, як Ви розмієте поняття “корінне населення”? Чи на Вашу думку англійці, які XVII столітті поселялись в Північній Америці без спротиву тубільців — були колоністами чи корінними американцями?


7.
Символом чого є для Вас українці, вбиті німцями при допомозі польських поліційних і допоміжних сил в 1942-1944?





Я також, як Поляк і виборець, закликаю Вас до справедливості і правди. Прошу надати точні цитати з джерел, на яких спираються Ваші знання про Гуту Пеняцьку.


Бажаю всього доброго всім добрим людям.




                                           Павел Богданович

Коментарі